Рекомендації щодо монтажу трубопровідних систем з ПВХ та ХПВХ

Відкрите розміщення труб

При прокладанні труб на поверхні необхідно враховувати правила компенсації температурних розширень (зазвичай використовуються природні обводи та згини, які утворюються під час прокладання труб згідно з геометрією конструкції). З урахуванням можливості механічних пошкоджень труб з пластмаси (з низькою культурою експлуатації) рекомендується розміщувати їх за плінтусами та панелями, а також захищати ділянки, розташовані на відкритих місцях, де є велика ймовірність їх пошкодження, шляхом прокладання всередину сталевих труб. При проектуванні відкритих систем особливу увагу необхідно приділяти правильному розташуванню нерухомих тримачів - нульових точок зон термокомпенсації.

Прокладання труб в стінах

Розведення труб всередині будівельних конструкцій поділяється на прокладку: - у штробах; - у шахтах; - у підлозі. Якщо система не буде заливатися бетоном, то для забезпечення можливості переміщення труби з гарячою водою (у системах гарячого водопостачання та опалення) внаслідок терморозширення її необхідно уложити в захисну гофровану трубу або розмістити в рукаві з пінополіетилену, що виконує лише функцію механічної і теплової ізоляції, при цьому потрібно передбачати температурну компенсацію.

На труби в місцях проходження через стіни або перекриття слід надівати ізольовані гільзи (муфти) з такої ж труби, але більшого діаметра, або еластичного ізоляційного матеріалу, що виступають по обидві сторони перекриття на 15-20 мм, що дозволить за необхідності легко провести ремонт ділянки трубопроводу без руйнування оздоблювального покриття стіни або перекриття, а при прокладанні систем гарячого водопостачання та опалення забезпечить термокомпенсаційні переміщення труб від нагріву.

У технологічних шахтах необхідно звернути увагу на те, щоб відгалуження мало гарантовану можливість компенсації подовжень стояка, що досягається відповідним розташуванням труби або шляхом монтажу компенсуючого важеля (див. розділ 5).

У випадку двокільцевого стояка обидва трубопроводи розміщуються паралельно, зберігаючи постійну відстань між осями, яка становить 80 мм при діаметрі труби, який не перевищує 40 мм. Допустиме відхилення ± 5 мм (умови автопроектування NIBCO).

Горизонтальні ділянки трубопроводу в підвальних приміщеннях розташовуються під плитами перекриття (стелею підвалу), в каналах у підлозі або в бетоні. При відсутності підвалу трубопровід укладається з нахилом не менше 5% в напрямку від крайнього стояка або радіатора до джерела тепла - у випадку нижньої розводки, і від стояка подачі до крайнього стояка зворотної подачі (відносно стояків подачі) - у випадку верхньої розводки, це дозволить за необхідності видалити воду з системи. Прокладка труб з ХПВХ Тип II під штукатуркою та в монолітному бетоні описана в окремому розділі 15.

Захист полімерних трубопроводів від перегріву

Всі опалювальні пристрої (котли, колонки та інші), до яких підключена система з полівінілхлориду (ХПВХ), повинні бути на виході забезпечені працюючими термостатичними пристроями, які виключають можливість потрапляння у систему води, температура якої перевищує допустиму, тобто 80°С для Типу I та 90ºС для Типу II. З метою захисту полімерних труб від додаткового нагріву джерелами теплоенергії їх слід підключати до нагрівачів за допомогою металевих патрубків. Для настінних водонагрівачів довжина патрубка повинна становити мінімум 25 см, для підлогових рекомендується використовувати патрубки довжиною 1 м (особливо це стосується пристроїв, зовнішня поверхня яких може мати високу температуру).

При використанні обладнання з ХПВХ не рекомендується використовувати котли з вугільним або деревним (твердим) паливом. Дозвіл на використання труби з ХПВХ NIBCO в проточних газових або електричних водонагрівачах надає виробник труб за параметрами пристроїв. Виробник також встановлює спосіб підключення труб до водонагрівача (подача та відведення води).

Гідравлічне випробування системи

Випробування системи на герметичність проводять перед закриттям штроб та каналів, а також перед виконанням термоізоляції. Тиск, за якого проводиться перевірка системи, не повинен перевищувати максимально допустимий тиск для окремих елементів системи.

Перед початком випробування замінюють заглушками ті елементи системи, які не призначені для випробувань (запобіжний клапан, терморегулювальний клапан, датчики тощо), і підключають манометр з точністю вимірювання до 0,01 МПа у місці, де очікується максимальний тиск (зазвичай це найнижча точка системи).

Заповнюють систему холодною водою на 24 години (при температурі в приміщенні не нижче + 5°С), видаляють утворені повітряні пробки та випробовують під тиском 10,5 атм. Виявлені протікання усувають.

Після перевірки герметичності системи, заповненої холодною водою, системи гарячого водопостачання та опалення при відкритому розміщенні піддають випробуванню гарячою водою, яка має робочу температуру для даної системи, під тиском 10,5 атм. Тривалість цих випробувань - не менше 72 годин. Протягом цього часу проводиться огляд всіх з'єднань, ущільнень, а також контролюється робота компенсаційних елементів системи.

Результати випробувань вважатимуться позитивними, якщо вся система не має протікань. З метою забезпечення максимальної надійності, герметичність системи піддається додатковому спостереженню. Результати вважатимуться позитивними, якщо протягом 3-х добового спостереження зменшення об'єму води в системі не перевищить 0,1 % місткості системи.

Увага! Під час випробування необхідно зберігати постійну температуру, оскільки це може впливати на зміну тиску. Всі випробування повинні бути проведені з відключенням обладнання, не призначеного для випробного тиску! Результати гідравлічних випробувань оформляються спеціальним актом.

Промивка та дезінфекція труб

Після отримання позитивних результатів гідравлічного випробування необхідно промити систему, використовуючи для цього чисту водопровідну воду. Під тиском води з системи видаляються всі механічні забруднення, що знаходяться всередині. Воду, якою промивали труби, слід піддати фізико-хімічному аналізу в атестованій лабораторії. Якщо результати аналізів свідчать про необхідність дезінфекції, то процес цей слід провести з використанням водного розчину хлорного вапна протягом 24 годин. Після закінчення цього часу залишки хлору в воді мають складати близько 10 мг Cl /дм³. Після дезінфекції і спуску хлорованої води з труб їх знову необхідно промити, поки з труб не буде стікати чиста вода. Після завершення складається акт промивки системи.

Регулювання систем

Система холодного водопостачання вважається налагодженою тоді, коли напір води відповідає технічним умовам навіть в найвищих точках споживання, а час наповнення зливних бачків не перевищує:

• в школах, театрах, концертних залах - 1 хв,
• в адміністративних, виробничих будівлях та житлових будинках - 2 хв.

Системи водопостачання слід регулювати відповідно до технічної документації або відповідно до вимог, затверджених замовником.
Регулювання подачі гарячої води або циркуляції води в опалювальних системах виконують терморегуляторами.

Перед початком регулювання системи слід налагодити роботу джерела тепла, перевірити роботу циркуляційних насосів, а також відповідність виконання ізоляції вимогам документації.

Вимірювання температури гарячої води має проводитися перевіреними термометрами з ціною поділки не менше, ніж 1°С. Датчик термометра повинен бути повністю зануреним у воду, яка виходить з кранів. Обладнання для гарячої води вважається налагодженим, якщо з кожної точки набору виходить вода, температура якої відповідає технічній документації, з відхиленням ± 5°С.

Після виконання всіх вказівок, що стосуються регулювання системи, слід зробити запис в будівельному паспорті. Зміст запису повинен бути підтверджений представником замовника.