Для забезпечення нормальної роботи відкритого трубопроводу необхідно кріпити труби до будівельних конструкцій через певні інтервали за допомогою спеціальних пластикових або металевих тримачів. Відстань між точками кріплення труб (м) на горизонтальних ділянках трубопроводу наведено в таблицях 11а, 11б, 11в:
Примітки:
На вертикальних ділянках трубопроводу, що наведені в таблицях 11а, 11б, 11в відстані можна збільшити в 1,3 раза для труб, що працюють при температурі до 60°С, і в 1,2 раза – при вищих температурах.
Вертикальні труби повинні кріпитися при кожному проходженні через перекриття або зміні напрямку на 90°, при цьому необхідно враховувати компенсуюче плече. На рис. 17 показано неправильне та правильне розташування кріплення вертикальної труби за наявності компенсуючого плеча.
На довгих ділянках трубопроводу кріплення виконується як нерухомим (жорстким), так і рухомим, з урахуванням компенсації. Нерухомо кріпляться на стіні встановлювані на трубах пристрої, вентилі, крани, арматура та інше. Способи кріплення нерухомих захватів на трубі наведено на рис. 18, 19.
Приклад розташування нерухомих та рухомих точок кріплення стояка трубопроводу в багатоповерховому будинку показано на рис. 20, а горизонтального розведення – на рис. 21.
Рухома опора повинна забезпечувати можливість осьового переміщення трубопроводу без значного спротиву і не спричиняти пошкоджень поверхні труби. Виконується з використанням пластикових тримачів.
Металеві тримачі з пружною прокладкою з EPDM використовуються тільки у випадку необхідності, наприклад, при кріпленні кранів, приладів тощо, або в місцях нерухомих захватів.
Іноді, враховуючи значну довжину компенсуючого плеча, застосовують підвісні антисейсмічні тримачі. Такі тримачі забезпечують можливість переміщення труби в усіх напрямках.