Поради для монтажників

Розміри труб з ПВХ та ХПВХ

Прокладання трубопроводів з ПВХ та ХПВХ

Кріплення труб ПВХ та ХПВХ

Рекомендації щодо монтажу трубопровідних систем з ПВХ та ХПВХ

Клейове з'єднання елементів з ПВХ та ХПВХ

Ремонт труб ПВХ та ХПВХ

Прокладання систем під штукатуркою та в монолітному бетоні

Таблиця хімічної стійкості труб ПВХ та ХПВХ

МОНТАЖНІ ПРИМІТКИ

• Обладнання для обігріву, до якого підключається трубопровід з ХПВХ, повинно мати пристрій, що захищає труби від перегріву. Пластмасові труби як зі сторони гарячої, так і зі сторони холодної води підключаються до джерела тепла через відрізки сталевих (мідних) труб довжиною щонайменше 25 см (це особливо важливо для обладнання для обігріву, у якого зовнішні поверхні можуть досягати високої температури).
• Внаслідок низького коефіцієнта теплопровідності труби з ХПВХ і ПВХ не запотівають. Відпадає необхідність в утепленні труб для холодної води, прокладених всередині будівлі. Це явище може відбуватися лише в приміщеннях з дуже високою вологістю і температурою повітря (бані, душових, пральнях і т. д.).
• Розподільні труби (рівні) центрального опалення слід утеплювати відповідно до діючих нормативних документів.
• Не допускати замерзання води в трубах. Якщо це сталося, слід підігріти трубу феном, а потім заізолювати, щоб запобігти наступному замерзанню. За необхідності, розрізати трубу і подавати в неї насосом теплу воду. Відкрите вогнище для розморожування не застосовувати.
• Змонтований трубопровід необхідно випробувати при тиску 1,05 МПа протягом години. У теплу погоду випробування можна починати вже через 60 хв. після виконання останнього з'єднання. Слід пам'ятати, що випробувальний тиск не може перевищувати максимально допустимого тиску для окремих елементів системи.
• Для трубопроводів, прокладених під штукатуркою або в бетоні, випробування проводиться до штукатурення або заливки.
• При зміні напрямку труби і при виході її з-під штукатурки або бетону потрібно застосовувати пористу ізоляцію, яка забезпечить можливість переміщення, що виникає при розширенні труб.
• У місцях, де при експлуатації існує ймовірність виникнення великих механічних зусиль (крани, змішувачі, головки душа і т. д.), рекомендується застосовувати установочні (монтажні) кутники, що закріплюються на монтажній пластині.

Застосовуються кутники з кріпленням:

а) РВ/РВ - металеві, для холодної води;
б) КВ/РВ - з ХПВХ, для гарячої води;
в) КВ/РВ - металоперехід, для гарячої води і системи опалення, де: РВ - різьба внутрішня в металі, КВ - клейове внутрішнє з'єднання;
г) монтажна пластина з встановленими кутниками під змішувач для гарячої і холодної води;

• Для ущільнення різьбових з'єднань з ХПВХ і ПВХ застосовується тефлонова стрічка (ФУМ) або поліамідна нитка. Затягування таких різьбових з'єднань здійснюється вручну, за необхідності можна обережно підтягнути з'єднання за допомогою ключа максимум на 1,5-2 оберти.
• На трубопроводах для гарячої води не можна здійснювати монтаж металевого з'єднувача, що має зовнішню різьбу, з пластмасовою трубою, що має внутрішню різьбу. Виняток становлять з'єднувачі з додатковим торцевим ущільненням пластмасової частини деталі (див. каталог, стор. 39, колонка 2, коди 4703005(007,010). Допускається застосування спеціальних з'єднувачів, які дозволяють забезпечити працездатне з'єднання металу з пластиком.
• Прострочений клей, згустівший до желеподібного стану і змінивший колір, використовувати категорично заборонено. Не вживати розчинників для його розбавлення!
• Різання труб потрібно виконувати спеціальними ножицями. Можна для цієї цілі використовувати звичайну пилку для металу (рис. 41), але перед склеюванням слід зняти на трубі фаски (зсередини і ззовні) і ретельно очистити трубу від стружки і тирси.

• У точках нездвижного кріплення труб між зовнішньою поверхнею труби і затискачем слід застосовувати пружні прокладки з сертифікованого і рекомендованого матеріалу EPDM від NIBCO.
• У місцях переходу труб через стіни і перекриття рекомендується застосовувати пористу ізоляцію або пластмасові гільзи.